Як довго лікується саркоптоз у собак: схема лікування та препарати

Патологія викликається свербіжним кліщем Sarcoptes Canis. Це комаха, яка паразитує всередині шкірного покриву.

Патогенез

Локалізується паразит в основному на тих ділянках тіла тварини, де немає занадто густої рослинності - ліктьові згини, скакальні суглоби, вуха.

Збудник саркоптозу.

Ознаки захворювання починають виражатися приблизно на другому або третьому тижні паразитування кліща. При цьому зараження стрімко просувається по всьому тілу собаки. Особливо гостро саркоптоз проявляється у теплих приміщеннях і може супроводжуватись різними алергічними реакціями. Якщо своєчасно не вжити лікувальних заходів, патологія переходить у хронічну форму.

Діагностика

Для діагностики шкірний зіскрібок вивчають під мікроскопом.

Точна діагностика полягає у зборі анамнезу, візуального та тактильного огляду вихованця, лабораторного дослідження.

Для цього беруть шкірний зіскрібок і під мікроскопом з`ясовують наявність яєць, самих паразитів, продуктів їх життєдіяльності. Для більшого ефекту діагностування слід брати шкірну пробу на місці, де нещодавно розчесала собака, але не зміг облизати ушкоджену область.

Постановка діагнозу

Варто враховувати диференціацію при постановці діагнозу. Симптоматика хвороби дуже схожа з атопією, дерматитами контактного походження, фолікулітом, дерматофітозом, генералізованою формою піодермії. Головною відмінністю на користь саркоптозу виступає свербіж, що не припиняється, який не реагує навіть на застосування стероїдних препаратів. Якщо було поставлено помилковий діагноз, слід звернути увагу на цей факт та змінити терапію.

При саркоптозі у собаки не припиняється свербіння.

Симптоми

Рання стадія саркоптозу практично завжди протікає без симптомів. Яскраво виражені ознаки починають проступати через чотирнадцять днів.

Основні симптоми:

• сильне свербіння;
• осередки висипки;
• утворення лусочок та скоринок;
• алопеція;
• гіпертермія.

Алопеція - один із симптомів захворювання.

Вузлики

Хвороба з часом прогресує та охоплює все тіло.

У собаки починають утворюватися вузлики, які дозрівають і заповнюються прозорим ексудатом, таким чином, перетворюючись на дозрілі папули. Подібні папули можуть бути розташовані на носі тварини, на вухах, над бровами. Спочатку висипка буде локалізованою і виглядатиме у вигляді невеликих вражених вогнищ. Згодом хвороба прогресує, і поразка розростається, охоплюючи більшу частину тіла.

Висип

Висип відрізняється сильними сверблячими відчуттями.

Під час висипу може піднятися температура тіла.

• Вихованець весь час буде свербіти, намагатися дотягнутися до важкодоступних місць, скиглити, вести себе агресивно.
• У деяких випадках піднімається температура тіла.
• Там, де тварина розчесала папулу, утворюються струпи, еритеми.
• У більш важких випадках можлива шкірна кровотеча.

Хронічна стадія

Якщо патологія ігнорується тривалий час, можливий перехід у хронічну стадію.

• На цьому етапі відбувається ліхеніфікація, гіперпігментація, шкіра ущільнюється, а поверхневі лімфатичні вузли твердніють.
• У найважчих випадках тварина може загинути від надзвичайної інтоксикації продуктами життєдіяльності кліща.

Хронічна форма саркоптозу може призвести до загибелі тварини.

Лікування саркоптозу у собаки

Насамперед собаку ізолюють від довкілля та інших мешканців будинку.

Пігулки Преднізолон допомагають впоратися зі свербінням.

1. Слід врахувати, що для людини контакт з хворим псом чреватий виникненням алергічних реакцій, тому під час догляду за домашнім улюбленцем, необхідно дотримуватись елементарних правил безпеки.
2. Заражені області тіла коротко остригають або виголюють. Вихованця слід викупати в антисеборейному шампуні, видалити кірки, відмити рідину, що злиплася. Для знищення паразитів застосовують ванни з акарицидними засобами. Рекомендовано використовувати дикрезил, карбофос, водну емульсію діазоліну, емульсію гексахлорану. Купати тварину слід повністю навіть, якщо є лише локалізовані ділянки поразки. Часткове миття підходить тільки для цуценят.
3. Доцільно обробляти осередки зараження розчином на маслі АСД-3 через кожні три або п`ять днів. Також ефективно буде застосування препаратів сірки. Для посилення терапевтичного ефекту підшкірно вводять івермектин. Проти сверблячки дають преднізолон. Важливо пам`ятати, що використання івермектину смертельно для собак породи коллі, тому даній породі варто замінити ліки аналогом. Ефект у лікуванні принесе використання синтетичних піретроїдів стомазан, перметрин, анаметрин, ектомін, бутокс, беррікейд, байтикол. Генералізована форма вимагає застосування івомеку, сайфлі.
4. При зимовому зараженні предмети побуту вихованця необхідно піддати дезінфекції за допомогою протипаразитарних препаратів. Допускається кип`ятіння або обприскування хлорофосом. Якщо зараження відбулося у літній час – достатньо всі предмети побуту залишити на відкритому сонці строком на вісімнадцять днів.
5. Для запобігання розчесам і облизуванню оброблених ділянок, псу доцільно одягнути спеціальний намордник. Власникам слід пам`ятати про те, що контакт із хворим вихованцем може спровокувати у них псевдосаркоптоз. Лікування саркоптозу тривале, нерідко проходить не один місяць, перш ніж вдасться повністю усунути проблему.

Профілактика

• У профілактичних цілях рекомендується систематично проводити санітарну обробку місця проживання пса і самої тварини.
• Звичайне миття має проводитися з шампунями, що мають акарицидні та інсектицидні властивості.

Для профілактики слід використовувати спеціальний шампунь.

Відео про шкірні захворювання у собак